Екзістованя темної матерії ото не теорія

Дві ґарадічкы дгорі до розуміня научных термінӯв.

Подїлїт ся у
Екзістованя темної матерії ото не теорія
Фраґмент образчика-резултата роботы зонда мікрогабової анізотропії им. Вілкінсона (WMAP). Образчик указує заміры космічного мікрогабового фона.

Назывка сиї публикації — не «клікбейт», не просто обы вам ся око закапчало за голосні заявы. Екзістованя темної матерії исе посправдї не теорія, тай узират, ож люди не дуже розумівут, за што йде бисїда. Завто у сюв публикації попробуєме исю ситуацію прояснити.

У 1930. роках Фріц Цвікі дуже нашироко изглядовав ґалактикы, тай запримітив быв дашто дуже чудноє. Убзиравучи ґалактичный кластер вӯн увидїв, ож дзвізды тай ґаз убертавут ся многым май боржі, гибы ся чекало, никавучи на йихню видиму масу. Зкурта, никавучи на тоты дзвізды тай космічный порох, котрый мы видиме у телескоп, йихня сумарна маса мала была быти многым менша. Согласно из нютоновськов фізиков такый кластер мав бы ся розлетїти шіковно на ушыткі бокы, кобы ся убертав из таков скоростьов, но даяка додаточна ґравітаційна сила, котру мы не видиме у телескоп, держит тот кластер до вороха. Завто Фріц Цвікі дорадив ся, ож мусит там быти даяка додаточна матерія, котру мы не видиме, но котра вливат на ушытко довкола свойив ґравітаційов, тай назвав ї у свойих нотатках «dunkle Materie» (темна матерія). Исе была перва успішна обзервація ефекту темної матерії на простор довкола, но треба было щи не єдну декаду рокӯв, обы научноє сообщество прийняло концепцію.

Слїдом за обзерваціями Цвікі наука найшла щи масу новых непрямых доказӯв екзістованя темної матерії, наприклад:

  • Криві убертаня ґалактик. Обзервації указувут, ож скорость убертаня дзвізд довкола центра ґалактикы лишат ся стабілнов и на ближчых и на далшых орбітах уд центра. Сесе провказує, ож там мусит быти додаточна матерія, маса котрої дає сякый ефект.
  • Ґравітаційноє лінзованя. Світло уд далекых ґалактик укривлят ся май силно, як бы сьме чекали лиш уд видимої матерії. Значит є даяка додаточна матерія, котру не видиме, но ґравітація котрої вливат на світло.
  • Дінаміка ґалактічных кластерӯв. Обзервації указувут, ож кластеры ґалактик сут зкапчані помежи собов даяков май великов ґравітаційнов силов, гикой бы сьме чекали уд видимої у них матерії.
  • Космічный мікрогабовый фон (Cosmic microwave background, CMB). Детайлноє изглядованя радіаційного фона видимого світа указує флуктуації матерії, котрі бы не могли взникнути без участи додаточної ґравітаційної силы уд матерії, котру не видиме. Согласно нашого модела фунґованя фізикы, обы наш світ ся став такым як є — матерії мусїло было быти многым бӯлше як мы видиме.

Ипен завто екзістованя темної матерії ото не теорія, а резултат нашых обзервацій. Обы придумати даякый приклад на хлопськый розум, можеме собі представити вітер, котрый колыше листя. В давнї часы люди не могли знати ож воздух изкладує ся из частинок из масов тай другыми атрибутами матерії, видїти воздух было не мож. Но мож было видїти його ефект на світ довкола — вітер колыше листя. В тот час не мусай было знати хемічный склад воздуха, тай розуміти механізмы зміны атмосферного тиску уд температуры, котрый и стімулує появу вітру, обы видїти ефект того вітру на світ. Дашто подобноє ся дїє дниська из темнов матерійов. Фактічно «темна матерія» ото лиш амбрелова назывка на дашто, што мы щи ниґда не видїли, не знаєме природу того, а видиме му лиш ефект на світ довкола. Ото може быти и не матерія домак, направду сесе раз нитко не знає. Айбо што бы тото не было, оно вливат свойив ґрафітаційов на світ довкола, а сесе є факт, котрый мы не можеме іґноровати.

Екзістованя темної матерії — исе не теорія, а шор обзервацій.

Кидь пробовати зайти из другого бока, та, наприклад, щи у давнюв Ґреції філософ Левкіпп гадав, ож цїлый світ, ушытка матерія, мусит изкладовати ся из даякых друбных недїлимых частиць (из атомӯв). Сесе была ипен теорія, котру лоґічно мож было изкласти собі у голові, но котру пак експеріментално мож было провірити лиш через не єдну тисячу рокӯв.

Щи єдна подобна ситуація, мало ближа до нас хронолоґічно, ото бозон Гіґґса, котрый теоретично розниковали у 1960. роках, а практічно доказати експеріментами у 2011–2013. роках. Зась маєме чилядника, котрый моделує наш світ из даякыми законами, и робит выслїдкы, што согласно сим законам туй тай туй має быти щи сякоє тай сякоє, што пак експеріментално мож доказати.

Из темнов матерійов ситуація инчака. Нитко до 1930. рокӯв не думав, ож у всесвітови є даяка додаточна маса, котру мы не видиме, нитко не стройив таку теорію. Фріц Цвікі просто кукнув у телескоп, тай увидїв, як там вітер колыше космічноє листя; исе быв факт, котрый не мож было іґноровати. Природу того «вітру» уже пак потому пробовали прояснити другыми теоріями.

Айно, маєме шор теорій, котрі пробувут пояснити темну матерію тай єї ґравітаційный влив на ушытко другоє довкола. Теорії, котрі пробувут зобразити тоту темну матерію гикой шор далшых частиць, пояснити йим лоґіку тай так дале. Айбо исе уже лиш провба пояснити тай уплести у общу теорію фізикы тото, што мы и так видиме (непрямо). Ґравітаційный ефект уд дачого, што называєме амбреловым терміном «темна матерія» ото не теорія, а факт. Хоть не можеме утїкти и уд того факта, што домак не знаєме нич за природу того явліня.

Жерело тай іншпірація:

Мигаль

Мигаль

Закладатель проєкта