Каміня з пластіком

В маштабах історії людської цивілізації індустріална доба ся зачала удносно недавно, не бульше 200 рокув як, но устигла лишити дуже читавый слід на сюв земли; не лиш у културі люди, но и буквално на Земли.

Кажда ґеолоґічна доба має свої інтересні характеристикы, включно из тов, за котру поговориме и днесь — антропоцин (анґл. anthropocene — доба люди), котрый по собі лишит діла изглядователюв будучности дуже унікалный тіп каміня, котрый назвали пластіґломерат (анґл. plastiglomerate).

Археолоґічні находкы минулых цивілізацій, котрі колись бывали на нашув планеті, часто сут обмежені елементами архітектуры, чебрям, збройов, серсамов, даякым кустьом… Слід нашої, модерної, цивілізації буде многым май читавый, бо днешня індустрія лишит по собі цілу ґеолоґічну версть гет нового тіпа каміня, сплавленого из всякыми пластами.

Подакотрі изглядователі фіґлювут, а подакотрі кажут и серйозно, ож сяк ся зачинат нова ґеолоґічна епоха, котру кличут антропоцином. Земля моментално є у епосі голоцину, котрый ся зачав 12,000 рокув як.

Перші серйозні изглядованя каміня из пластіком зачали ся у рокови 2006, коли ґеоложка Патріція Коркоран рушила на Гаваї изучити непривычный филь каміня, за котрый розказовав океаноґраф Чарлз Мур.

У будучности, кой изглядователі будут видіти пластіґломерат у породі земли, они будут годни уповісти «айно, у сесь період людська цивілізація зачала смітити пластами по земли, ей бо бітанґами сьме были!»
— Патріція Корконан, ґеоложка університету Западного Онтаріа

Плажа Каміло — майлепавоє місто на Гаваях, преповноє смітя, котроє сюды умітує океан, є ачей майдобрым містом, де мож ся взяти за розникованя каміня из пластіком. Перві думкы изглядователюв были, ож такый камінь ся муг появити спозад вулканічної активности реґіона — текуча лава могла сплавити довєдна пісок так пластіковоє смітя на плажови. Айбо указало ся, ож булшина тых находок скорше были лишками ватры, што по собі лишали люди, котрі палили огні. Ци самі метали смітя у огень, ци поплавило ся дашто, што вже лежало пуд огнищом — резултат єднакый.

Правда пластіґломерат ото не є дашто унікалноє про Гаваї. Сякый филь каміня можеме найти дораз у каждому закутку нашої планеты, кроме, може, Антарктиды. Пласты, котрі найшли на плажови Каміло, доплыли туды из другых міст — из Азії, Африкы, убодвох Америк.

Обы зоперти процес формованя сякого каміня из пластіком, ушыткі державы у світови мусіли бы перестати хосновати выробы из пластіку єдномоментно. Ясноє діло, ож сесе звучит доста фантастично тай мало реално у днешньых условіях.

Поєдні изглядователі удмічавут, ож через тисячі рокув такі груды пласту, аж бы были до того условія, могли бы ся дале зкомпресовати и морфовати у матеріал, подобный до нафты, из котрої были из самого зачатку учинені. Така гіпотеза раз, правда, не має пуд собов доста арґументації, и не має реалістичного експеріментного потенціала, як мінімум за час, котрый можеме застати з вами на свої очи.

Но наш слід у віках убстане ся не лиш у виді пластіка. Читаво індустріалізовані міста, вароші, звалы инчакого смітя, тоже лишат по собі специфічный слід у історії. Уже днеськы попри зарватых шахт у Анґлії мож натрафити на заціментовані у каміньови монеты, побочні одходы металурґії, другі малі, но муцні елементы из минулости.

Хоть перші споминкы за сам термін, антропоцин, тягнут ся щи з рока 1938, но направду популаризовав ся вун лишек у 2000. роках. Наука чим дале, тым май серйозно бере окресльованя нової ґеолоґічної версти, бо людська цивілізація направду має читавый влив на тото, якым боком ся розвиват біосфера домак. А кым май — послідні дакулько стувок рокув.

Первый раз Ґеолоґічна спулка Лондона розниковала уведеня терміна «антропоцин» у рокови 2008. Тогды удклали тото на другый раз спозад многых спорных моментув в обговореньови. У рокови 2015 окрема ґрупа, Межинародна робоча ґрупа антропоцину (International Anthropocene Working Group) опубликовала научну роботу, де ся предлагало покласти датов зачатку антропоцина гуд 1945, коли ся удбыло первоє тестованя ядерної бомбы, «Трініті». В тот самый час частина тої спулкы понукала и алтернативні варіанты даты зачатку антропоґенеза, а ипен годы 1610 авадь 1964.

У рокови 2024 Межинародна спулка ґеолоґічных наук (IUGS) удверла ідею насерйозно уводити термін антропоцину, айбо не спозад применшеня реалного влива людської цивілізації на планету, а скорше спозад непростої задачі у опреділеньови зачаточної даты.

Люди часто задумувут ся над тым, якый по собі лишат слід у історії. Но в бульшости тото ся обмежує лиш близшов історійов. Через десяткы авадь стувкы тисяч рокув не знаєме, ци людська цивілізація домак буде туй. Но тко бы не грабав ся у породі нашої планеты у тот час, буде натвердо видіти помежи слоями каміня тоту версть, кой людство зажило «пластікову добу», незалежно коли мы ї докунчиме.

Жерела: oceansplasticleanup.com, OzGeology, Wikipedia.