Jan 23, 2026 Новостї

Киты-довгожытелі

Образчик: Unsplash / Iswanto Arif

Исе гостьовый матеріал, автором котрого є Мигаль Соломка.
Хочете написати дашто на Інтерфийсу ай вы? Будеме лиш раді! Заганяйте ваші тексты на contact@interfyisa.com!

Киты — великі а тяжкі звірі, што жыют майдовго помежи ссавцями. У них, так, ги у вшыткых створ, з часом ся годні появити ракові пухлины; а як ся знає, кам май велика животина — тым май велика шанса появы раковых клітин. На практиці се никус не так: киты дуже рідко хворівут на рак и почти ниґда їхня хворота не доходит до послідньої стадії. Сякоє кличут парадоксом Пето — кой шанс похворіти ся на рак не корелує з числом клітин в орґанізмови.

Айбо киты жыют так довго не лем позад сього — в них є унікална возможность реґенеровати свою покажену ДНК. Зглядованя, опубликованоє в Nature, выявило, ож ґренландські киты мавут повно білка CIRBP, котрый фунґує як реґулатор реґенерації клітин. Ун ся активує, кой орґанізм є у студени и його клітины дуставут стрес, стабілізує роботу ґенетичного апарата тай пудпорує ефективну корекцію покаженых ДНК. Дякувучи сьому, клітины мавут май булше часу про провірку а ремонт ґенетичного матеріала, што не позволят мутаціям назбіровати ся в орґанізмі. Спозад сього, китам файно парує жити в студеных водах океана.

Люди тоже мавут білок CIRBP, котрый фунґує так, ги в китув — правда, не так ефективно. У китув ун ся выробляє многым булше ги в людий, а його обсяг ся рузнит пятьма амінокислотныма остатками. Обы выяснити їх роль, зглядователі взайимно обміняли людськый а китовый білок сьыма остатками. В резултаті китовый варіант ся указав ліпшым, бо білок став май стабілным, а його число в клітинах збулшило ся. Варта уповісти, же сесь експеримент проводив ся не в живых орґанізмах, а у контролованому простури у пробірках — in vitro.

Ци може механізм ґренландського кита быти на хосен людьом? Ачей, у будучности айно, бо теперішні експерименты показувут потенціал. Уведеня спеціалного ґена CIRBP в людську клітину подвоює репарації ДНК. У мушках тот ґен продовжує жывут, а в мышах перві тесты не дали пудлых резултатув. Віра Горбунова, руководителька зглядователної ґрупы, каже, ож сесе удкрыват путь ид довголітьови, айбо щи повно мусай зробити, обы механізмы кита зачали хосновати в терапевтичных цілях.