Научна фантастіка, ид котрӯв фурт насерйозно вертавут ся інженеры.
Представте собі таку ситуацію, ож вы молодый астронавт у будучности, берете на ся свӯй костюм, стаєте пиля ґондолы-ліфта, клынцаєте ґомбу «на вонкову орбіту», тай ліфт тягне вас по тросови гет идгорі, закидь через вӯчко видите, як пролїтавут попри вас шелиякі сопутникы. Вызират, гикой дуже практічный метод транспорта, ци не так? Айно, бо сяк и є, сесе бы было дуже стӯчно, но раз мало реално.
Сякый метод транспорта, кидь го такым домак мож раховати, найдеме не лишек у книжках из научної фантастикы. По правдї, дуже реалні інженеры дуже насерйозно сяку ідею розниковувут уже не перву декаду. Головно завто, ож практичный хосен, якый тот ліфт може принести, є неоцїнено великым.
Што є тот ліфт?
Изгруба ідея такого чуда не тяжка. Треба нам мати єден тяжкый обєкт на орбітї, ото годен быти як астероїд, так и штучна штація, тай довгый мӯцный трос, котрый бы ся тягнув уд того космічного тїла до земли. Обєкт у космосови мусит мати скорӯсть убертаня круг Земли єднаку из скоростьов убертаня Земли круг свої осї. Така проста конштрукція дає опору дїла ліфта-ґондолы, котрый годен курсовати из земли до орбіты из многым меншыми затратами енерґії, гикой берут модерні ракеты.
Нашто нам домак такоє?
Інженеры, гикй ся писало высше, не на фіґлю розниковувут реалізацію сякого чуда, бо у ньому є силна потреба. У даный момент, обы зашпурити дашто у космос, та килтуєме страшно много палива (а щи и такого палива, котроє не мож возобновити). Из цїлої ракеты, котра має цїльом досягнути вирьхнї шары атмосферы, пиля 80% є сугубо паливо. Обы сьте розуміли, та у переличованьови на кіла, выходит так, ож обы доставити у космос 1 кіло хосеного груза, килтуєме пиля 5000 америцькых доларӯв (кидь хоснуєме ракету Long March 3B). Исе звучит доста не дешево, ци так?
Цїны на доправу у космос у минулому сторочови были у 10 раз май великі. Значит уже смье учинили читавый проґрес, айбо ай так сьме дуже далеко выд того, обы сесе было хоть мало выгодно. Послїднї успіхы фірмы Ілона Маска, SpaceX, поволили убалити цїну за перевезеня груза до 1520 америцькых доларӯв за кіло (кидь хоснуєме ракету Falcon 9). Майжень удвычі май дешево, гикой у конкурентӯв, айбо у много раз май дорого, гикой ся обіцяв у минулости сам Маск.
Но, технічно сьме не удыйшли уд того, обы опусто палити дуже повно палива. Тот ліфт нам треба.
В чому технічна сложнӯсть?
Кидь серйозно, та є цїлый шор доста обєктівных технічных нюансӯв, спозад котрых ідея сього ліфта вызират не дуже реалнов. За первоє, ото сам трос. Модерні технолоґії, доступні людьом, не побирувут учинити доста мӯцный. За трос из сталї авадь кевлара даже не говориме — мӯцности не застане; трос ся пӯрве пуд свойив такой вагов. Теоретично такоє могло бы ся учинити из карбоновых нано-трубок, котрі на днишньый динь сут маймӯцным у світови матеріалом. Сесе варіант. Но на даный час технолоґічно побировали сьме учинити майдовгый трос из нанотрубок лишек на пӯв-метра. А треба бы нам пару тисяч кілометрӯв.
А даже кобы сьме такый трос учинили — як го усокотити? Трос ся буде псовати спозад погоды, вогкости, вітра, сонячної радіації… При тӯм карбонова трубка є читаво уразлива до електрикы. Єдна блискавиця може зничити цїлый проєкт. Руно так уразливый трос є до терорістічных атак. Такоє рукотворноє чудо буде дуже тяжко уд дакого спрятати, а щи май тяжко — усокотити. Аж надорвати трос долӯв, та противагова штація полетит у космос. Аж надорвати высше — трос упаде на землю, тай будеме ся надїяти, ож бӯлшина го згорит у атмосферї тай никого не забє.
Што з тым дале?
Кидь ідея є натӯлко тяжка в реалізації, та чом домак за ниї типирька говориме? Ги ся споминало на зачатку, інженеры ї ай днись розниковувут, гикой практічноє рїшеня, а не научну фантастику. Удповідь проста — Місяць.
Такый ліфт буде доста реално покласти ипен на Місяци. За первоє, там ниє атмосферы, а значит вітер, блискавицї, вогкость, тай много другых ризикӯв, уєдно из терорістами, удпадувут нараз. За другоє, ґравітаційна сила Місяця є у много раз менше, та можеме полївити нарокы на сам трос. Туй ся можеме сміло убыйти без карбоновых нанотрубок, кевларовый трос буде бизӯвным рїшеньом.
Кидь зкурта, та на Земли тото буде направду фантастіка, айбо на Місяцьови можеме такоє постройити такой уже из нашым днишньым технолоґічным проґресом. Другоє дїло, ож раз не маєме на місяцьови даякого довгочасного поселеня, про якоє такый ліфт быв бы на хосен. Айбо сесе вже буде гет друга історія.
Жерела: Encyclopaedia Britannica, Wikipedia, «Теорія Неймовірності» (Максим Кідрук)
