Інтервю

Наш новый автор — Натан Маркс

Інтервю из америцькым лінґвіштом, котрый недавно дӯклав ся до нашої команды.

Наші читачі ачий запримітили, ож у послїдньый час на сюм проєктови май часто ся стали трафляти публикації выд гостьовых авторӯв, помежи котрыми є єден, котрый пише Пряшовськым стандартом русинського языка, а тото не просто так. Тот автор, Натан, не є из Словенська, сам є из Америкы, но научив ся писати по-нашому сам. Як ся тото стало? Читайте у нашому інтервю дале.

Натане, повіж нам, будь добрый, выдкі сам єсь? Якоє маєш вошколованя?

Народив им ся й вырӯс у невеликому варошови в штатови Індіана (США). Я ходив до маленькой школы в централнӯй части Індіаны. А з 2008 по 2012 рӯк им ся вчив в Університетови Пюрдю (Purdue University) на ступень бакаларь зо спеціалностей лінґвістикы тай російського языка. А нараз пӯсля сього-м ся перевӯв до Міннесоты, де-м ся брав до хотьякой роботы, обы застачити себе й порозуміти, з чим я направду хотїв скапчати своє житя. Розумієш, не знав им, ци я хотїв вступити до докторантуры, ци найти си роботу. Значить, мав им перерву й лем робив у каварнях і бовтах. Накониць, у 2015. роцї-м прийшов на розум і вступив до докторантуры. Словом, дӯзнав им ся, ож булше хочу ся занимати науков. З 2015. по 2022. рӯк штудовав им у Вашинґтонському університетови, де-м дӯстав Ph.D.

Типирька роблю лектором (выкладач) в Оклагомському університетови на факултетови сучасных языкӯв, літератур і лінґвістикы.

Мої научно-зглядователны інтересы замыкавуть у собі словянську лінґвістику, діалектолоґію, фонетику тай фонолоґію. Особа увага ся придїлять капчі межи так званым штандартным языком і діалектами, а тыж на вплыв штандардізації й языковых ідеолоґій на одношіня до діалектӯв і перцепції тых, тко бисїдує іншыми говорами. Про аналіз і аґреґацію лінґвістичных даных, я ся часто хоснуву компютернов проґрамов PRAATі ґеоінформаційными сістемами (ҐІС). Мій довгодобый цїль — побӯлшити кӯлкость научных робӯт в областях перцептівной діалектолоґії, одношіня до языкӯв, акустичной фонетикы тай експеріменталной фонолоґії в рамках словянськых языкӯв.

Як ись ся домак заінтересовав науков, дотычными до Інтерфийсы темами?

Честно кажучи, не знаву, айбо кидь им ходив до школы, силно-м ся інтересовав практично вшыткыми научными областями (кромі фізикы… не дуже ми ся любить фізика). Розумієш, непозиравучи на вто, ож єм «гуманітарій», я часто читаву статї за астрономію, хемію тай ґеолоґію. Дїдо ми часто розповідав за технолоґію, планеты і т.д., бо в 1960. рокы вӯн робив над супутниковыми антенами й щи новыми компютерными технолоґіями. У дїтинстві-м часто проводив «хемічны» експерименты, хоснувучи вшытко, што было дома. Мамі ся не любило, як я протрачуву бытову хемію, а щи сисе было не дуже безпечно. Айбо нич страшного ся не стало, а просто-м ся дӯзнав, ож єднов з моїх захваченостей є «наука».

Як ся так стало, ож дӯзнав ись ся за русинську бисїду тай заінтересовав ся нив? Як ись ся навчив писати?

До того як им вступив до докторантуры, перевӯв ся до Сіетла й май глубоко ся понурив до вшыткых тонкостей словянськых бисїд, я ся інтересовав діалектичнов варіаційов свого рӯдного языка, анґліцького. Як я говорив высше, єм з Індіаны, айбо бабка й дїдо з боку мамы были з Аппалачӯвськых гӯр у восточному Кентуккі, а бабка з боку нянька — з сїверного пӯвострова Мічіґана. Говорять, кидь ся Телма (бабка з маминого боку) першый раз познакомила з Саров (бабка з нянькового боку), Телма си думала, ож Сара была иноземков спозад бисїды. Я фурт розумів, ож мӯй варіант бисїды є змішанков аппалачӯвського, сївероцентралного й централного (Гужерського) варіантӯв. Мимоходом, «гужер» (Hoosier) є житель штата Індіана, завто я кличу сякый варіант «гуржерськым». Окрем того, порозумів им, ож аппалачӯвськый тай гужерськый варіанты чомусь раховали некултурными, неґрамотными й в цїлому неправилными в розуміню фонетикы й ґраматкы. Мама дуже не хотїла, обы ся люде сміяли надо мнов, завто ми порадила говорити май штандардно, а значить, ани по аппалачӯвськы ани по гужерськы. І ипен зато моє житя ся вінує зглядованю марґіналізованым языкам і языковым варіантам.

Гев исе не зовсїм одповідать на звіданку. Май точно в 2018. роцї на кафедрї славістикы в Університетови Вашинґтона Патріція Крафчік говорила за незнатый ми до того часу язык Карпатськых гӯр. Єдным махом им зачав глядати вшытку інформацію за сисю бисїду. Я якось припадково натрафив на Ютуб-канал, врученый русинському языкови. Не знаву, в якому роцї-м найшов тот канал, думаву си, не дуже давно, айбо можу честно повісти, ож єднов из головных причин мого інереса до русинського языка є Мигаль Лыжечко тай самособов його відео. На жаль, у тот час не было много часу на исе, бо-м писав свою дісертацію, айбо-м майже каждый динь читав і слухав дашто по русинськы. Айбо на щастя минулого року (май точно влїтї 2023) участовав им у межинароднӯй лїтнюй школї русинського языка й кульуры. Там им ся май близько познакомив из Пряшӯвськым штандардом і зачав робити над даякыми зглядователными проєктами за фонетику, енклітикы тай перцепцію в русинському языку.

А як им ся навчив писати? Сесе про ня тяжка звіданка. Перед ушыткым, роблю много хыб, айбо ся стараву на нїх поучовати ся. А щи знаву дакӯлко словянськых бисїд, а сесе ми реално помагать. Много читаву, то єсть, читаву, як вы, носичи русиньского языка, пишете. Щи маву дакӯлко книжок, написаных пряшӯвськым штандардом. У цїлому ся стараву писати тай читати каждый динь мало-помалы.

Коли ти прийшло на гадку написати дашто на Інтерфийсу? Ци плановав ись такоє давно?

З самого зачатку Інтерфийсы-м быв фанатом. Сись сайт дав і щи продовжать ми давати можность читати за барз інтересны й актуалны темы, і не просто читати, ай читати зокрема по русинськы. А я сам подаколи пишу курты піцїцькы посты за подобны темы в інстаґрамови, цїль котрых — дати каждому, тко перелистує, можность читати бодай мало по русинськы. Досправды исе просто про ня практика. А коли Мигаль зазвідав, ци маву дяку написати публикацію на Інтерфийсу, думав им си, чом бы нї. Я ся бізувно бояв, бо моя рӯдна бисїда, гикой середньостатістичный американець, ни є русинська. Непозиравучи на йсе, предуже єм радый такӯй можности.

Ци маєш зкушеность писати подобні матеріалы на другі платформы у другых языкох?

Зкушеность є, и розміщуву посты й на свӯй фейсбук и інстаґрам не лем по русинськы, ай по украйинськы, по сербськы, по польськы, айбо типирька май часто кидь маву час, придїляву го на научны конференції тай статї, котры я щи пишу (а вже давно ми требало їх написати). Хвала небесам, ож в апрілю другу научну статю накониць публикувуть в журналови «Лінґвістичной ґеографії». Исе не значить, ож я булше не буду писати статї на Інтерфийсу, а наопак, надїю ся, буду булше писати подобны матеріалы на сись файный платформ! Дасть Бог, дочекаєме ся!

Што бы-сь хотїв уповісти нашым читачам, як йих надыхнути?

Ваш язык є леґітимным, и каждый чилядник має право говорити, писати тай чатати своїм языком. А щи суть іншы люде, котры ся інтересувуть вашым языком. Мы з трьома іншыми американцями (дві американкы-русинкы й єден американець-нерусин, гикой я, з котрыми-м ся познакомив у Пряшові) каждый четверь читаєме, пишеме тай говориме по русинськы. Я ся надїю, ож зможу продовжати штудовати бӯлше, навчати другых и проводити зглядованя такого языка, гикой ваш.

Статї Натана Маркса на Інтерфийсї: