Што ся стало из Philips?

«Бӯлше сьме не высокотехнолоґічна компанія» — діректор Philips, Елвін де Валк.

У рокови 2010 фірма Philips перестала ся асоціовати из хоть даякыми іноваціями у сфері електронікы. Чудно сякоє чути выд компанії, котра щи за 10 годӯв сперед тым брала ся из Sony тай Samsung у лідерствови, тай была направду «технолоґічным ґіґантом».

Цітату, уведену на зачаткови, было бы направду чудно чути выд фірмы, котра такой доміновала на торгови електронікы. Выд фірмы, котра придумала (авадь помогла придумати) дораз каждый формат фізічного медіа, котрый найдете на полици дома: выд касет до музичных діскӯв. Трудно си представити, ож из пути технолоґічного проґреса добровольно изойшла фірма, котра помогла родити дораз ушытку індустрію днишньых напӯвпроводниковых технолоґій, бучути матерськов фірмов для ASML тай TSMC. Айбо нам ся не причуло: сяк ся стало добровольно.

Фірма Philips выголосила, ож буде ся фокусовати на конзумерськых продуктах на освічованя, тай на медічному матаржиньови. Айбо чом?

Зачаток

Philips придумали майпоплуарні медіа-форматы 20. стороча.

Не секрет, ож у другӯв половци минулого стороча Нідерландська компанія чула ся добрі. Ги ся каже, «золоті рокы». Зачинавучи из патентованя авдіо-касеты у рокови 1963 фірма ишла лиш идгорі, аж до презентації формата діскӯв CD у рокови 1982 уєдно из Sony. Треба нам дуже великый дараб папіря, обы сьме переличили ушытко, што придумали, авадь до чого приклали руку (голову?) Philips, будеме сидїти до попӯвночи. Туй и відео-маґнітофон, и серсама на накручованя відеа на касеты, и формат LaserDisc у 1970-х рокох. Не кажучи уже, ож Philips были майвеликым выробником радіо-апаратуры у 1930-х рокох.

Сесе дуже читавый дараб ушыткої електронікы, котра домак єствовала у тот час. Хоть Philips не придумали стерео-звук тай FM-радіо, айбо ипен вдяку сим нїдерландцям они ся дӯстали дораз у кажду хыжу. Philips помогли ся родити даже відео-бавкам, бо Apple II тай Atari Video Computer System (2600) робили на йих касетах на 8 дорӯжок податкӯв.

1980-ті годы принесли нам VHS касеты, переносні авдіо-сістемы (ги на них казали — «бумбоксы»). Уже у 90-х перфектный звук из CD мож было вынести из собов из хыжі вон тай слухати у наушниках. До ушыткого у сьому списку Philips ся долучили, може кроме хыба домашньых компютерӯв.

Не туды закрятали

Фірма Philips была єдным из майвеликых выробникӯв лампочок у світови.

Гикой ся знає, мавучи повні жебы гроши, перестаєш мирьковати, ож як ся они зараблявут. У послїдню декаду 20. стороча фірма Philips читаво убавила у проґресови, тай зачала чинити чудні рїшеня. У рокови 1991 Philips презентовали CD-i (Compact Disc Interactive), што было інтереснов провбов изкапчати уєдно ушыткі медіа-форматы на тот час: звук, відео, тай бавкы. Минуло вже бӯлше ги 30 годӯв з того часу, тай видиме ож PlayStation выд Sony тай Xbox выд Microsoft учинили многым бӯлше хӯсна у тому форматови домашньої технікы, хоть поєдны люди бы уповіли ож даже туй щи є куды ся злїпшовати. А нїдерландцюв на сюм поли не слїдно.

Philips презентовали и DCC (digital compact cassette), што мала быти конкурентом MiniDisc выд Sony. Тота касета мала лїпшоє звучаня выд продукта Sony, айбо зась ото была лишек провба закомпресовати ціфровоє авдіо, што в тот час ниґда аж читаво квалітно не было. Днишнюв чиляди мож пояснити, ож тот формат касеты быв «няньом» форматови музикы MP3. Тай коли выщеспомнянутый формат MP3 набрав популарности, а за ним здешевила ся цїна на дісковоє місто спозад проґреса у технолоґії HDD… ціфрові касеты шіковно выдыйшли на задньый план. Хоть Philips и зачали міняти фокус на аксесуары до iPod, плахоекранові телевізоры, тай читачі Blu-ray, но было уже мало попӯздно. На торгови фізічного медіа Philips уже не были домінантныма, не были даже близко до лідерӯв ниґда выдтогды.

Ужек у 2010-х Philips дорадили ся уддїлити свою линію из лампочками тай другыми світячыми приблудами у окрему фірму — Signify — котра лишек за 5 годӯв умудрила ся перегнати по продажам свого родіча, бренд Philips. Давно минули ся тоты рокы (а май конкретно 1920-ті рокы), кой на продажови самых лиш лампочок фірма Philips могла держати цїлу ровту ученых тай фізикӯв, котрі ся занимали шелиякыми изглядованями, тай дӯкладали ся до проґреса фірмы у будучности.

Днишня реаліта

Кидь ся пороззираєте довкола, та нараз бы сьте и не уповіли, ож штось йим хыбит. У хыжи у вас половка лампочок фірмы Philips, на столови у вас монітор тай телефізор выд них, уєдно из великыми голосниками, израна сьте пошкребтали бороду електрічнов брытвов выд них, тай даже на кухни кавиль вам варит шкоробынька из цетликом Philips на нюв. Айбо исе скорше ілузія, бо из переличеных высше продуктӯв мало што ся направду нима выраблят. У бӯлшині ото сут окремі фірмы, бывші конкуренты, што выкупили у нідерландцюв дараб бізнеса, котрі выраблявут готовый продукт, тай просто кладут на нього брендованый цетлик Philips.

Дниська из усього, што они самі придумали, та до днись выраблявут лиш два шоры продуктӯв: електрічні брытвы, тай електрічні зубні кефкы. Тай исї два тіпы продуктӯв ото лиш пиля 15% бізнеса компанії. Тай того за гӯд фірма має у дисять раз менше, як бывші конкуренты, такі ги Samsung.

Фірма зконцентровала ся на шелиякому матаржиньови для медеціны, но сяк знаєме, ож даже туй йих читаво убганят нїмицькый концерн Siemens. Сесе, ги ся казало, быв послїдньый технолоґічный ґіґант Европы, котрый уже удвер из назывкы «Electronics».

Вартує ся задумати, ба які великі компанії убстанут ся у шанцови путя історії через декаду-дві? Побзераєме.

Жерела: PCmag, TechAltar.