Што такоє біолоґічный вид?

На хлопськый розум многі вам удповідят, ож біолоґічный вид — ото кой у ґрупі живых орґанізмӯв они ся годни помежи собов розмножовати, тай йихнї нащадкы так само ся можут помежи собов розмножовати. Сесе не ідеална формула, айбо доста інтуітівна, проста, тай фунґує у бӯлшости трафункӯв.

Туй ся мож бы было удкланьовати, айбо не усьо так просто. Бо сяка класифікація фунґує у бӯлшости трафункӯв, айбо не у всьых…

Усї читачі будут знати, што такоє мул. Мул ото резултат схрещованя коня тай сомара (осла). Мулы мавут читаву фізичну вытрывалость, силу, но не можут ся помежи собов розмножовати. За высше описанов класіфікаційов можеме сміло казати, ож айно, конї из сомарами сут окремыми біолоґічными видами, бо не можут дати фертилноє потомство (фертилноє — плудноє, такоє, што ся дале може помежи собов розмножити).

На другого бока афріканськый лев тай тіґер тоже сут двома окремыми біолоґічными видами, айно? Змішованя лева тай тіґриці даст нам ліґра. Ліґры тоже не сут фертилными, айбо… айбо лише самцї. В тот час, як самкы сут майбӯлше фертилні тай можут и дале схрещовати ся авадь из левами, авадь из тіґрами. Из самцями ліґра не можут. Тогды за высшеописанов класіфікаційов лев из тіґром сут єдным біолоґічным видом ци нє? Ци лиш на половку?

Щи єден доста інтересный приклад, котрый нараз приходит у голову, ото малинька проста ящерка, што жиє у Централнӯв Америцї — нюмексіканська многохвостка (Aspidoscelis neomexicanus).

Олем побзерайте на исю парадну самицю на образчикови высше. Легко спознати, ож исе ипен самка по партицям у ниї на поперекови. Самця бы ачий тоже легко было спознати, кобы сьме хоть єдного видїли. Айно, цїла популація сих ящерок — самкы, жоны. Самцюв ниє. Розмножованя ся удбыват процесом партеоґенезиса, за котрый ачий варта розказати у гет другӯв публикації…

Проблематика

Класифікація — ото лиш людська провба выробити сістем катеґорізації того, што у природї уже є. Природні біолоґічні виды уже фунґувут так, ги фунґувут, любит ся нам ото авадь нє, розумієме мы тото ци не розумієме. Класифікація — ото якраз провба постройити модел, котрый бы удповідав фактам природы тай быв лоґічным. Майпервый модел, котрый сьме розниковали из репродукційов нащадкӯв добрі фунґовав сторочами, тай направду не є далекый выд реаліты, айбо не є єдным лиш методом класифікації.

Аж тямите, у текстови за штучность предметӯв споминали сьме и тото, ож ниє повного консенсуса ож ци днишні люди тай уже вымерші неандерталці сут єдным біолоґічным видом?

Ци є дашто направду штучноє?

Мало філозофії за тото, якыми словами говориме, тай што они направду значат.

ІнтерфийсаМигаль

На єдного бока маєме біолоґічный факт, ож у ґеномі днишнього чилядника є дакӯлко процентӯв ґенома неандерталця, та направду наші предкы могли мати фертилноє потомство из неандерталцями. Прямыми доказами тому єсьме мы з вами. На другого бока мы из неандерталцями звон вызираєме доста инчако морфолоґічно. Щи май инчако, гикой лев тай тіґер помежи собов. Та сяк на хлопськый розум фурт нас брали як два окремі біолоґічні виды.

Мапа высше указує нам «пудкову» розселеня саламандры інсатіна. Не позиравучи на доста инчакый морфолоґічный вид они ся зараховувут до єдного біолоґічного виду. Знаєме, ож представникы сього вида помежи сосїдньыми ґрупами можут ся єдно з другым розмножовати: ґрупа, маркована зеленым, може ся розмножовати из ґрупами, марковаными синьым тай жовтым. Вдяку сьому може ся удбывати міґрація ґенӯв из єдного кӯнця пудковы у другый. Правда вжек представникы ґруп на двох кӯнцях пудковы, «зелена» тай «фіалова» ґрупы, не будут годни ся розмножовати помежи собов. Тай не мавут фізичного контакта, бо горы там сут дуже высокі, спозад чого ися пудкова не є замкнена у каріку.

Та кидь сяк, та ци можеме мы саламандр из «фіалової» тай «зеленої» ґруп раховати єдным біолоґічным видом? Ци, може, вартує туй говорити за 7 окремых видӯв? Тай де тогды помежи нима точный роздїл?

Морфолоґічна класифікація

Гикой могли сьте ся догадати — морфолоґічна класифікація лежит у описови структуры живого орґанізма, його вонкового вида, його скелета, и такоє другоє. Сяка класифікація є основнов, котра ся хоснує наприклад палеонтолоґами, бо у йихнюв роботї нереално дӯзнати ся, ци два выкопані уєдно скелеты могли мати фертилноє потомство, даже кидь узиравут ідентично. Сякый прінціп є легшый у хоснованьови: ушыткі саламандры мавут єднакый скелет — значит, єден біолоґічный вид. Ушыткі великі мачкы мавут єднакый скелет — значит, єден біолоґічный вид. Тай не важно, ци можут мати дїти ци нє.

Айбо сякый сістем тоже має свої проблемы. На образчикови высше видиме двох высшых приматӯв: єден дораз удвычі май великый выд другого. Кобы палеонтолоґы у будучности найшли скелеты сих малфий, та могли бы йих морфолоґічно записати гикой два окремі біолоґічні виды, бо структурно они сут натӯлко инчакі.

Айбо мы з вами знаєме, ож тото єден біолоґічный вид; исе самка тай самець ґорілы. Знаєме, бо можеме йих видїти, знаєме ож они давут потомство. Тай знаєме, ож што такоє є половый діморфізм — коли представникы єдного вида можут мати читаво инчакі рисы в залжености уд пола.

Еколоґічна класифікація

Щи май слаба, но хоснована поєдными сферами наукы класифікація є еколоґічна класифікація. Она удмітує гет ушытко, на што ся спиравут спередущі дві, тай дає позӯр лиш на тото, яку еколоґічну нішу занимат животина. Оно лїтат? Оно їст мершу? Єден біолоґічный вид тай готово.

Еколоґічный концепт біолоґічного вида не творит ся на тото, за яку конкретно животину говориме, ай дає май великый позӯр на тото, як тота животина вливат на світ довкола себе, тай які біолоґічні адаптації має, обы максімалізовати собі хосен из тої еколоґічної ніші.

Спозад сякого формулованя, за еколоґічнов класифікаційов сипы «старого світа» тай «нового світа» сут єдным видом, хоть ґенетічно сут домак ізоловані єдно выд другого.

У сякої класифікації є многым бӯлше слабых міст, за котрі шкода и розказовати у сякому текстови. Накурто лиш вартує уповісти, ож сут контексты, у котрых сяка класифікаціє має смысел, айбо не тогды, кой нам треба кым май точно удповісти на звіданя — што є біолоґічный вид?

Філоґенетика

На даный час філоґенетика є ачий майточным методом катеґорізації живых орґанізмӯв на окремі біолоґічні виды. Сесе не ідеалный сістем, айбо многым май бизӯвный, гикой описані три высше, бо не шпотат ся у тоты самі хыбы.

Зкурта філоґенетика изглядує біолоґічні зязкы помежи живыми орґанізмами, указувучи як они помежи собов зкапчані через общых предкӯв. На тото ся хоснувут філоґенетичні дерева — схематичні діаґрамы, што ґрафічно провказувут тоті зязкы. Модерна філоґенетика ся спират на біолоґічному матеріалови: ДНК, РНК, авадь другі білкы, за котрыми мож дослїдити ґенетічну дістанцію. У основі такых схем сут узлы (точкы розходжіня окремых ґенетічных конар) тай самі конары (індивідуалні путї еволуції).

Сюв класифікації єдно, ци індивіды из єдної біолоґічної ґрупы можут ся помежи собов розмножити, авадь ци похожі сут єдно на другого візуално. Важным є накӯлко они сут єдно другому близкі ґенетічно. Сяка класифікація лїпше ілуструє ипен еволуційный путь тай реалні дістанції помежи окремыми біолоґічными видами. Айбо зась, де конкретно роздїлити: ци тото єден, ци дакӯлко окремых видӯв — можеме шпекуловати.

Выслїдкы

Ци удповіли сьме на вопрос, ож што такоє окремый біолоґічный вид? Нєт. Айбо из самого зачатку было ясно, ож тото ся не даст. Завто сьме зробили доброє дїло — розникали сьме які дниська маєме реалні сістемы класифікації, тай які они мавут основні хыбы вадь основні выгоды. Правда є в тому, ож даже майлїпшый сістем класифікації, котрый дниська маєме, ай так упират ся у субєктівноє суджіня чилядника — накӯлко велика ґенетічна розлука має быти помежи двома біолоґічными індивідами, обы йих раховати окремыми видами?

Независло выд того, ци дӯстали сьме ся до цїлї, вартує цїнити пройденый путь. Даже кидь не можеме дуже конкретно зформуловати, ож што такоє біолоґічный вид, є дуже на хосен розникати, у чому ипен мавут слабі міста днишні класифікації.