Вітряк на полонинї
Сими днями зачинат фунґовати перва вітрова електрарня (ВЕ) у Нижньых Верецькых. Што нам чекати дале?
Перша у Закарпатськӯв области вітрова електрарня є лиш зачатком, як пише zaholovok.com.ua; планувут ся ідентичні и на полонинах Рунӯв, Апецькӯв, и на Свидовци. У сюв публикації розкажеме зкурта за тото, як тота електрарня домак фунґує, які сут потенціалні выгоды тай слабі стороны у хоснованьови вітрякӯв, тай які з тым щи сут леґалні проблемы.
Як тото фунґує?
Схема роботы вітрової електрарнї из Treehugger.com
Вітрова електрарня фунґує так, ож перечинює кінетичну енерґію у електричну. Вітер дує на пера (лопатї), котрі ся уд того убертавут тай передавут тот крутячый момент, в основному через редуктор, на сам ґенератор. А вже сам ґенератор через електромаґнетну індукцію чинит електрику. Зґенерована електрика передає ся пак у трансформатор, котрый урунює ток на трїбный волтаж тай дає го у сїть авадь у хранилища.
Принцип роботы вітрової електрарнї мало в чому ся удрїзнят выд водяної авадь выд другых типӯв механічных ґенераторӯв електрикы. Маєме еколоґічно чистый спосӯб мати світло. Чом не кладеме бӯлше сякого?
Мигаль
Читайте щи наш матеріал за алтернативні методы хранити електрику
Што му хыбит?
Первоє, на што указувут люди, ото візуалный вид вітрякӯв. Чилядь каже, ож они паскудят пейзаж, тай не вызиравут добрі межи гӯр. Айбо туй не будеме розниковати субєктівні естетічні суджіня, а попробуєме ся сфокусовати на практичных моментох.
Майслабым елементом вітрової електростанції є редуктор, котрый ся читаво скоро зношує. Стабілна ґенерація електрикы возможна лишек кой є стабілна входна сила. А вітер, як знаєме, дує не єднако динь у динь, тай може міняти быстроту такой бігом минуты. А значит мусай мати доста комплікованый редуктор (што є просто шором зубковых ґолес, шестернюв), обы фурт стабілізовати тот дінамічный прилив кінетичної силы тай выруньовати го сперед ґенератором. А сесе читаво зношує тоты зубатка, котрі пак треба фурт міняти. В залежности выд кваліты самого редуктора тай дінамікы зміны скорости вітра, повностю міняти го треба буде авадь кажді 2–5 годӯв в гӯршому трафунку, авадь 10–20 годӯв — у майдоброму.
«Хоть тоты редукторы в бӯлшости ламлют ся менше, як уднушня електроніка, они сут майдорогым в обслужованьови компонентом. Аж ся стане у ньому дрӯбна хыба, котру нараз не увидите, та мусай буде міняти цїлый редуктор, што тягне за собов предорогу оренду крана тай сервісноє обслужованя, не рахувучи вже ож тот цїлый час турбіна не выраблят електрику».
— Шон Шенґ, старшый інженер у NREL, Колорадо, ЗША
Другый момент, за котрый вартує спомнити, не дотыкат ся гроши, но є єднов из причин, чого не видиме тоты вітрякы посереґ вароша — гул. Можеме чекати, ож каждый вітряк буде давати гул до 50–60 децибел на вздалености до 100 метрӯв уд нього. На вздалености до 500 метрӯв мож фіксовати до 35–40 децибел, што годно читаво заважати людьом, а тым бӯлше уночи. Завто старавут ся йих класти чим май дале уд людськых обшарь. Но и у хащи ото не буде супокӯйно: вітряк буде творити кругом себе дораз кілометрову у діаметрови зону, де дика звірька не буде чути себе у безпецї спозад гучаня.
Влив вітряка на довколашньый світ може и не вызират такым великым, но треба розуміти, ож обы тот вітряк на полонину покласти, та треба туды прорыти путь. Тот путь бизӯвно не буде асфалтованый, а значит буде причинов читавої ерозії земли, котра приведе до страшных зрушінь у локалных екосистемах, што може читаво нашкодити дуже крыхкым еколоґічным нішам полонин.
Из сих такой причин на полонинах є заказано ходити на джіпах, квадроціклах, моторках — ґолеса ничат ґрунт, котрый и так не має читавої флоры обы го держати до вороха, а фурташноє гучаня пужат звірьку.
Приклад ерозії на містови, де быв ґрунтовый путь. Кушниця. Из личного архіва автора.
Знаєме, ож у другых державах сохтує ся класти вітрякы в горах. Но ци парує тото нам?
«Не слобӯдно туй класти»
Никого не зчудує, ож провбы покласти вітряк у заповіднӯв території тягнут за собов много проблем из законом. Проста чилядь вже рокы пробує усокотити наші полонины выд незаконної застройкы, и вітрякы туй не сут першыми претендентами. Нараз ся споминат ініціатива «Врятуй Боржаву», де судові процесы тьогавут ся туды-сюды вже не першый гӯд.
Попович Зоряна
Люди, котрі заставут за вітрякы на нашых полонинах, люблят указовати у приклад Австрію, де онь 87% електрикы ся ґенерує з удньовльованых жерел (а значит вітрові, світлові, тай водні електрарнї), тай можеме легко найти вітрякы ипен в горах. Правда у сьому моментови треба розуміти, ож у Австрії так и выходит, бо 62% території тої державы ото ипен горы, закидь в Украйинї лиш 5% площі державы ото сут горы. При тӯм, варта спомнити, ож на тых 5% находят ся многі заповідникы и унікалні біосферні зоны, на котрі ся спиравут многі червонокнижні біолоґічні виды. Актівісты варувут, ож вітрякам в Украйинї мож было найти много міст, де ставба бы не привела до загрозы біосфері.
Вартує тямити, ож покласти 34 вітрякы на Боржаві — ото не лиш самі вітрякы. Треба учинити туды путь, цїлу інфраструктуру, обы мож было доправити идгорі матеріалы на ставбу тай мати путь на добираня сервісных інженерӯв. Руно так треба розмістити даґде трансформаторы тай другоє матаржиня, котроє выроблену електроенерґію дасть долӯв. На образчиках пониже можеме видїти, як тото вызират у Нижньых Верецькых.
Будучный «вітропарк», Нижні Верецькі, жерело Varosh
Выслїдкы
Выдказати ся выд тепловых електрарень ото бизӯвно добра ідея. Перейти на водні, вітрові, світлові, ци бодай атомні електрарнї ото дуже на хосен в далекӯв перспективі, што злїпшит нам воздух тай клімат в будучности. Айбо практика указує, ож многі нечесні люди прикрывавут ся благыми намірами, обы просто заробити гроши. Вітрова електрарня ото добрі, айбо, може, найде ся юв місто даґде май дале выд нашых заповідных зон тай червонокнижных трав?
Редакція «Отцюзнины»
Читайте щи матеріал «Отцюзнины» за влив міні-ГЕС на наш реґіон
Коментарї () • Правила коментованя